Свастика — праісторичний символ сонця і життя, відомий у Європі з 3 тис. до н.е. Цей символ зустрічається також в Індії та Японії, де він з’явився як позначення Будди. У кожного з народів він мав інше трактування. У Скандинавії свастика означала молот Тора. У культі Amargaamic є символом життя, в санскриті — святим знаком. Цей символ трактований як знак, який оберігає від сатани, можна зустріти також на давньогерманській зброї, грецьких монетах, в елементах церковної орнаменталістики в романський період.
У геральдичній науці свастику також називають “Crux gammata” (хрест гама) тому, що він складається із чотирьох відвернутих грецьких літер “Г”.
В Україні зображення свастики зустрічається на різьблених гуцульських підсвічниках, на великодніх писанках і т.д. На жаль, ці знахідки поки-що мало досліджені і не систематизовані. На початку XX ст. свастика з’являється в Галичині як різновид відзначення в українському молодіжному товаристві „Пласт”, яке виникло 1911 р. як військово-виховна організація. В ній українська молодь мала оволодівати військовими навиками і практично готувала себе до боїв у майбутній війні. У «Пласті» 20-их років існувала ціла система відзнак та нагород, які носились на однострої членами організації. Розробкою та затвердженням їх для українських пластових товариств займалась Верховна Пластова Команда (далі ВПК) на Закарпатті. Тут були розроблені відзнаки служби, вміння, старшинства, гуртків і т.д. Серед нагород ВПК існувало два види свастики:
1. “Свастика заслуги” - згадується вже в 1921 р., у 1922 р. її було вручено відомому пізніше українському поету Богдану Кравціву. 1927 р. ВПК затвердило “свастику заслуги” як одну з найвищих пластових нагород, котрою нагороджували лише за “заснування нових куренів, їх взірцеве ведення і піддержування пластового духа у важких обставинах”.
2. “Свастика вдячности” — цим різновидом нагороди ВПК нагороджувала осіб, які стояли поза Українським Пластовим Уладом (далі УПУ), але своєю працею чи фінансовою допомогою внесли великий вклад у розвиток Пласту. Дана нагорода підтверджувалась грамотою ВПК. Окрім цього, ВПК постановила:”відзначені цією свастикою мають право вимагати від пластунів кожночасної послуги-помочі”. Ця свастика відома з документів з 1926 р. Так, у тому ж році був нагороджений отець Тит Войнаровський, референт таборів ВПК, у 1928 р. — о. Василь Лисиняк.
Найбільшого розголосу набуло нагородження цією відзнакою у серпні 1930 р. митрополита Андрея Шептицького, коли він перебував в обласному пластовому таборі на Соколі.
Перші зображення пластових свастик відомі з матеріалів пластового архіву, за 1923—1924 рр. Це три проекти свастики, виконані графічно Омеляном Тарнавським ймовірно для українських пластових товариств на Закарпатті. На них зображена свастика з гаками напрямленими вправо по ходу годинника. На її фоні у трьох варіантах зображений щит із гербом Закарпатської України і пластовою лілеєю. Нажаль поки що невідомо, чи були ці проекти затверджені ВПК, і яку конкретно свастику(“заслуги” чи ”вдячності”) було запропоновано, бо О.Тарнавський виїхав до Одеси, де був репресований органами ВЧК.
Пізніше, у 1927 р. у виданні УПУ “Пластовий однострій”, автором якого був Василь Кархут, з’являється зображення та опис призначення “свастики заслуги” та “свастики вдячності”. Правда, в даному випадку конфігурація самої свастики змінилась: якщо на проекті О. Тарнавського була зображена свастика із гаками по ходу годинника, то на зображенні свастики, яке запропонував В.Кархут, і затвердила ВПК, гаки повернені у протилежний, лівий бік. На “свастиці заслуги”, поверх пластової лілеї і Тризуба, в колі з явилось зображення якоїсь тварини та птаха (зображення нечітке).
В 1930 р. “свастика вдячності”, якою було нагороджено митрополита Андрея Шептицького, постає у зміненій формі: гаки свастики знову напрямлені вправо по ходу годинника. Зображення на свастиці залишилось сталим: Тризуб, переплетений із пластовою лілеєю.
Тепер щодо спекуляцій на свастиці взагалі і конкретно у відношенні до свастики митрополита А.Шептицького. Першою започаткувала “традицію” спекулювання на свастиці польська преса, а саме часопис „Ilustrovany Kurjer codzenny”, який у травні 1933 р. помістив замітку під назвою: “Нове обличчя ОУН”. Під заміткою була фотографія “свастики вдячності” (правда на той час зображення пластової лілеї і Тризуба ще не замазувалося — О.К.) У замітці писалось, що під час обшуку в одного зі членів ОУН була знайдена “гітлерівська свастика із скаутською лілеєю й українським Тризубом”. Враховуючи натягнуті стосунки між Польщею та Німеччиною, польська преса хотіла таким чином звинуватити безпосередньо ОУН та пластову організацію у зв’язках з молодим фашизмом. Проте, перша спроба зазнала поразки, оскільки через три тижні Верховний Отаман УПУ Северин Левицький помістив у газеті “Діло” статтю спростування, де пояснив значення “свастики вдячности” як найвищої нагороди УПУ, яка вручалась визначним Добродіям за довгі роки допомоги Пласту. При цьому було додано:
“Наша відзнака була оформлена на зразок загально у скаутських організаціях прийнятих взірців у формі свастики. Підстава – книжка “Scouting for boys”…приносить взірець такої відзнаки, а “Ilustrovany Kurjer codzenny” робить із відзнаки нашого Пласту політичну сенсацію”.
І справді, такі відзнаки–свастики існували у багатьох європейських скаутських організаціях. Так, у фондах Центрального Державного історичного архіву України у Львові зберігається свастика–відзнака Чехо–Словацького скауту. Таким чином наступ на свастику й ототожнення її з гітлерівською було відбито.
Продовжила цю ганебну “традицію” радянська офіційна наука у книжці В.Добрича “У тіні святого Юра”. В даному випадку під фотографією, на якій було зображено момент нагородження пластунами митрополита А.Шептицького “свастикою вдячності” у 1930р., було зроблено підпис:
“Під час відвідин КАМУ майбутні карателі і вбивці нагородили владику “почесним значком фашистської свастики.”
Насправді ж це була груба фальсифікація, оскільки “вихованці КАУМ” (Католицька Акція Української Молоді), за яких В. Добрич видав пластунів, як організація виникла 1933р., і свастика як нагорода у них не вживалася. Наступна фотографія доповнювала попередню. На ній було зображено митрополита А.Шептицького зі свастикою на грудях та одним із членів пластового проводу (Левицький - авт.), що стояв праворуч. На свастиці зображення Тризуба і лілеї було підретушовано так, що вона справді була схожа на гітлерівську свастику.
Проте, реальні факти, а також коротка розвідка з історії пластових свастик доводять безпідставність подібних звинувачень. Пластова “свастика вдячності” виникла більше як за 10 років перед зародженням німецького націонал–соціалізму і ніякого зв’язку немає, натомість свідчить про зв’язок українського пласту зі світовим скаутським рухом та її первинне значення, як символу сонця і життя. Останнє підтверджувалося словами із пластового гімну :”Гей, Пластуни! Гей, юнаки! Ми діти сонця і весни”.
Львівський пластовий вісник. - 2001. - Ч. 3 (16). - Травень. - С. 4
Пластових фотографій із свастиками заслуги насправді є небагато, оскільки нагороди почали видавати тільки на початку 1930 р., а вже у вересні 1930 р. Пласт у Польщі був заборонений (відтоді залишились пластові частини тільки на Закарпатті, на еміграції (Чехія, Франція та інші дрібніші) - про них мову треба вести окремо.)
Про видання відзначень і їх вигляд:
Обіжник ч.13/19 (лютий 1930 р.)
Набування “Свастики заслуги”
Отсим подаєм до відома, що у ВПК можна вже одержати металеву відзнаку “Свастики заслуги”, виконану по затведженому ВПК-дою взірці. Відзнака виконана в комбінації бронзу й емальї. Ціна одної штуки відзнаки разом з синенькою ленточкою десять золотих. Гроші за відзнаки складає курінь сей курінь чи установа, яка одає пластуна (-ку) од відзначення. Гроші за давно одержані відзнаки платить відзначений; поручається одначе куріням по можности зложити хоч частину оплати за відзнаку за своїх членів зі своїх курінних фондів. Відзнаки видаватиметься за провіркою відповідних документів через Кмди курінів зглядно Кмду УУСП (для скавтмастрів). Хто одержав більше разів “Свастику заслуги”, сей одержить відповідний значок на ленточці.
k61.org.ua
Завдяки sparrow-hawk
